З усіх зовнішньополітичних ініціатив України "постпомаранчевого" періоду з самого початку конкретикою, реальними шансами на успіх виділявся план урегулювання придністровського конфлікту, запропонований главою держави Віктором Ющенком на саміті ГУАМ в Кишиневі. У той час, коли питання термінів і самого факту вступу України в Європейський Союз через внутрішні євроконституційні проблеми знайде своє вирішення у досить віддаленій перспективі, реалізація ініціативи щодо Придністров'я дозволила б Україні вже за півтора року стати регіональним лідером. Вигідною відмінною рисою українського плану від попередніх проектів - російського "Меморандума Козака" (2003 рік), є наявність політичної волі для вирішення, а не консервації проблеми, яка затяглася вже на 13 років.

Однозначно можна стверджувати, що не одна Україна бажає отримати дивіденди від участі в урегулюванні ситуації в Придністров'ї. У цьому процесі представлені різні сторони - як і у всіх починах є і союзники, і конкуренти. Позитивно українську ініціативу сприйняли в НАТО і ОБСЄ, а також Європейській комісії. США більш обережно поставилися до плану і висловили свої міркування стосовно його удосконалення. Росія обрала вичікувальну позицію, оскільки не має формальних підстав відкинути українську ініціативу. РФ продовжує залишатися серйозним гравцем в регіоні, тому реалізація плану, в розробці якого не брав участі Кремль, не відповідає принципам зовнішньої політики російської держави. Враховуючи активізацію в останні кілька місяців діяльності російських політиків на придністровському напрямі, найбільш ймовірним є можливість подання, на основі вищезгаданого "Меморандума Козака", свого варіанта урегулювання проблеми.

Найбільш критичною щодо українського плану була донедавна позиція Румунії, яку виключили з процесу урегулювання (згідно з планом до п"ятистороннього формату Україна додала, як спостерігачів, тільки ЄС і США). Оскільки активна діяльність України і її постійні контакти з провідними європейськими організаціями з придністровського питання сприяли зростанню впливу української держави на зовнішньополітичній арені, румунська сторона усвідомила, що "ласий шматок пирога" у вигляді можливого успіху може їй і не дістатися. Адже відносини з сусідами в Румунії також будують з урахуванням проголошеної президентом Траяном Бесеску політикою "регіонального лідерства". Крім того, на даному етапі у Румунії виникли проблеми в процесі європейської інтеграції, і її участь в придністровському урегулюванні вона спробує використати як позитивний аргумент для її вступу в ЄС. Тому кілька днів тому румунське керівництво звернулося до України з пропозицією з наступного року об'єднати зусилля двох країн в придністровському урегулюванні, а також з проханням допомогти змінити негативний імідж Румунії серед населення Придністров'я. (Є підстави вважати, що під час бойових дій між Придністров'ям і Молдовою у 1992 році Румунія допомагала останній зброєю).

Таким чином, в України може з'явитися серйозний конкурент, який має значний вплив на Молдову внаслідок історичних і культурних зв'язків. Останній факт не варто недооцінювати, оскільки на даному етапі від конструктивної позиції цієї країни і залежить успішне урегулювання придністровської проблеми.

У цьому контексті, візит глави адміністрації Придністровського регіону Республіки Молдова Ігоря Смірнова до Києва 14 липня цього року, а також його зустріч з Президентом України Віктором Ющенком і секретарем РНБОУ Петром Порошенком стала для України гарною нагодою зміцнити позиції Української держави. Вже сам факт приїзду в Україну керівника Придністров'я і його зустріч з найвищим керівництвом Української держави є знаковим і свідчить про його важливість.

Основним результатом зустрічі можна вважати те, що Україна чітко подала свою позицію щодо ряду ключових питань, які є для Придністров'я принциповими і дозволять надалі уникнути численних спекуляцій. Передусім, це стосується формату розв'язання придністровської проблеми. Так, офіційний Кишинів пропонував виключити з переговорного процесу Придністров'я і залучити Євросоюз, США і Румунію. Україна ж виступає за поновлення п"ятисторонніх переговорів за участю Молдови, Придністров'я, ОБСЄ, України і Росії, в яких представники Європейського Союзу і США можуть брати участь як спостерігачі.

Для Придністров'я особливо важливим питанням є і ставлення Києва до закликів Кишинева блокувати придністровський регіон. Представники Молдови чекали від України, насамперед, її активної участі в економічній ізоляції Придністров'я. На зустрічі ж глава Української держави Віктор Ющенка озвучив свою позицію про неприпустимість економічного тиску на Придністров'я. З метою уникнення спекуляцій про прозорість придністровської ділянки українсько-молдовського кордону була досягнута домовленість про міжнародний моніторинг під егідою Євросоюзу. Таким чином, Київ і Тирасполь сподіваються, що результати моніторинга дозволять зняти з України і Придністров'я обвинувачення в контрабанді.

Що стосується миротворчої місії на Дністрі, то Україна має намір посилити свою роль у цьому процесі і не збирається виступати за її згортання. Слід зазначити, що Молдова, після багатомісячної перерви, все ж відновила свою участь в роботі Об'єднаної контрольної комісії (ОКК), яка координує миротворчу діяльність.

У світлі демократичних перетворень Україна зацікавлена в розвитку демократичних інститутів і в Придністров'ї. Для цього, при проведенні майбутніх виборів до Верховної Ради Придністров'я, Київ готовий надати методичну, методологічну і організаційну допомогу: організувати моніторинг виборчої кампанії, а також направити своїх спостерігачів.

Результати зустрічі Віктора Ющенка і Ігоря Смірнова повинні позитивно позначитися також і на стані української діаспори в придністровському регіоні - Україна всерйоз збирається займатися підтримкою своїх співвітчизників. Зокрема, це стосується інформаційно-культурної співпраці. Президент України Віктор Ющенко пообіцяв до 1 вересня забезпечити методичною і навчальною літературою 2800 учнів семи українських шкіл Придністров'я і 123 школи, де українська мова вивчається як друга державна.

У найближчі роки Україна планує також розширити співпрацю з Придністров'ям і у сфері професійної освіти. За підсумками візиту була досягнута попередня домовленість про підвищення кількості місць для випускників шкіл Придністров'я в українських вузах. Наприклад, Румунія постійно розширює квоту для студентів з Молдови - на сьогодні в румунських вузах навчається вже близько 2,5-3 тисяч представників Молдови. Така освітня політика спрямована на забезпечення культурних і політичних інтересів Бухареста в регіоні.

Таким чином, на сьогоднішній день ініціативу урегулювання у Придністров'ї можна вже вважати успішною для українців, які мешкають на території регіону. Повний успіх реалізації українського плану залежить від можливості зберегти позитивну динаміку переговорного процесу, політичну волю керівників зацікавлених країн і організацій, незважаючи на наявність деяких розбіжностей у сторін урегулювання.

Ігор Соловей, Укрінформ.