ГОЛОВНА ПРОБЛЕМА ФОРМУВАННЯ ЄДИНОГО ЕКОНОМІЧНОГО ПРОСТОРУ ПОЛЯГАЄ У НЕЗАВЕРШЕНОСТІ ВНУТРІШНІХ СТРУКТУРНИХ РЕФОРМ УКРАЇНИ, РОСІЇ, КАЗАХСТАНУ ТА БІЛОРУСІ, ВВАЖАЮТЬ УКРАЇНСЬКІ ЕКСПЕРТИ
Головна проблема інтеграційних проектів на пострадянському просторі, включаючи формування Єдиного економічного простору, зовсім не пов'язана з питанням взаємовідносин політичних еліт чи їх субординації у межах певного наднаціонального органу, вважає президент Центру соціальних досліджень "Софія" Андрій Єрмолаєв. Під час засідання "Українського клубу" експерт висловив упевненість у тому, що ключовим є відставання структурних реформ, зокрема, в Україні, Росії, Казахстані та Білорусі від інтеграційної пропозиції.
"І Росія, і Україна не пройшли період формування нової структури економіки і досі мають справу з компенсаційними радянськими моделями", - підкреслив Андрій Єрмолаєв, наголосивши, що у такій ситуації форсування інтеграційних процесів загрожує економічному суверенітету країн-учасниць проекту та їх геополітичній перспективі. На його думку, це потребує від національних урядів чіткого розмежування у часі внутрішніх та інтеграційних завдань.
На жаль, ЄЕП було започатковано російською елітою як проект, передусім, задля збереження сфери впливу, констатував Андрій Єрмолаєв. На його думку, інтеграційний проект на просторі СНД має бути спрямованим на розвиток кількох стратегічних ринків: інфраструктури, сировини та індустріальної продукції.
Крім того, на погляд експерта, реалізація нового інтеграційного проекту на теренах СНД тісно пов'язана з майбутнім Європейського Союзу та його інтересами в регіоні, програмами взаємного зближення. За його прогнозами, лише у 2008-2010 роках можна говорити про інтеграційний проект як етап оформлення, у 2012-2016 роках - як етап нового формату відносин з Євросоюзом.
Але, розмірковуючи про віддалені перспективи, водночас, точно передбачити рішення, які можуть бути прийняті вже наприкінці липня цього року під час зустрічі глав чотирьох держав-учасниць ЄЕП, ніхто з українських експертів під час дискусії не наважився.
В інтерв'ю Укрінформу президент Центру антикризових досліджень Ярослав Жаліло висловив думку, що на переговорах українська сторона домагатиметься створення повноцінної зони вільної торгівлі без вилучень та обмежень, а російська - все ж таки намагатиметься зробити певні кроки їй назустріч, оскільки рівень економічної зацікавленості в Україні як у партнері досить великий. Водночас, він прогнозує повільність процесу формування ЄЕП принаймні до березня наступного року. За словами аналітика, поки ми спостерігаємо і з боку Росії, і з боку України те, що ескалація взаємних вимог призводить до блокування взаємних домовленостей.
Під час засідання "Українського клубу" експерти обговорили питання важливості інформаційного забезпечення інтеграційних проектів. За даними соціологічного опитування, проведеного у квітні цього року, про рішення лідерів 4 країн створити ЄЕП знають лише 40% українців, 37% казахів, 33% білорусів і тільки 26% росіян.
Спеціально для Країн світу Наталія Костіна та Віталій Федянін, Укрінформ.

|