Кишинівський самміт голів держав ГУУАМ, що відбувся 22 квітня, створив багатьом аналітикам підґрунтя для роздумів та коментарів. Цей історичний форум, як його назвав президент Грузії Михайло Саакашвілі, не дав чітких відповідей на головні запитання і поставив нові. Найголовніші з них стосуються ролі, місця та характеру подальшої діяльності організації.

Відтепер стало очевидним, що ГУУАМ ще не виріс з простого клубу представники якого, тільки обговорюють проблемні питання, в дієздатну регіональну структуру. Молдавський політичний оглядач Раду Горинчой, коментуючи результати зустрічей президентів, відзначає малу ймовірність того, що Баку, Тбілісі, Київ і Кишинів зможуть разом протистояти чисельним регіональним проблемам і загрозам, з якими стикаються. Інший кишинівський політолог - Аркадіє Барберошіє підкреслює недієздатність організації у існуючому складі без приєднання нових "гравців". Зокрема, йдеться про Румунію, Болгарію і Туреччину.

У ході самміту виявився очевидний конфуз в розумінні регіональної ролі ГУУАМ. Якщо Михайло Саакашвілі запропонував створення "осі демократії від Балтії до Чорного моря", то президент Азербайджану Ільхам Алієв говорив про "перетворення ГУУАМ в потужну силу, яка братиме участь у вирішенні проблем в каспійсько-чорноморському регіоні". Контекст пропозиції грузинської сторони передбачає запрошення до участі в роботі організації Литви, тому логічним є присутність на форумі президента цієї країни Валдіса Адамкуса. Щодо Білорусі, то грузинський лідер виключає її входження до організації. Михайло Саакашвілі навіть зробив заяву про відсутність демократії в Білорусі і про попрання владою правами громадян країни на вільні вибори. Це висловлювання не залишилось поза увагою влади у Мінську. Президент Білорусі Олександр Лукашенко відмітив, що "дивиться спокійно на подібну заяву і співпрацюватиме з Молдовою і Україною". Очевидно, що офіційний Мінськ не у захваті від "балтійсько-чорноморської демократизації".

Залишилося відкритим питання про відносини між країнами ГУААМ з Росією. Відсутність президента Володимира Путіна мало негативну оцінку в коментарях посла Росії в Молдові Миколи Рябова. Більшість російських політологів розцінили Кишинівський самміт глав держав ГУУАМ як антиросійський. У багатьох коментарях прозвучали думки про те, що співробітництво в рамках ГУУАМ повинно "поставити потенційних членів ГУУАМ перед жорстким вибором: за Росію чи проти неї". Навіть заяви міністра закордонних справ Грузії Саломе Зурабішвілі і секретаря Ради безпеки і оборони України Петра Порошенка про те, що "ГУУАМ не носить антиросійської спрямованості", не змогли змінити тон російської преси. Президент Румунії Траян Бесєску, хоча і дистанціював ГУУАМ від Росії, відмітив, "що багато проблем в регіоні потрібно вирішувати спільно з Росією, досягаючи з нею консенсус". Подібні коментарі наводять на роздуми про те, що поява другого полюсу впливу на пострадянському просторі стає очевидним фактом і це не може не дратувати ще єдиного, на сьогоднішній день, монополіста - Росію.

Як позитивний момент варто відмітити той факт, що на Кишинівському самміті ГУУАМ учасники залишились вірними першочерговому вектору розвитку організації - курс на євроінтеграцію її членів та поглиблення співробітництва зі США і НАТО. Про це свідчить і участь спеціального представника Держдепартаменту США - посла Стівена Манна. Американський посланець привітав "взяту ГУУАМ-ом роль щодо забезпечення безпеки і стабільності у регіоні", схвально відізвався на слова Президента Молдови Володимира Вороніна про необхідність "підвищення ефективності співробітництва ГУУАМ зі США і Європейським союзом", та про фінальну декларація самміту, в якій йдеться про бажання країн-учасниць організації інтегруватись в Європейські структури.

Лише "теоретичним" залишився після самміту розділ про економічну співпрацю. Найбільшу активність в обговоренні цих питань проявив Володимир Воронін, який виступив за необхідність співробітництва в питаннях енергетичної безпеки. Він також підтримав ідею створення зони вільної торгівлі. Ця тема порушувалася і у виступі Ільхама Алієва, який зацікавлений у розвитку мережі для транспортування енергоносіїв на світові ринки з нафтових та газових родовищ Каспію. Обмеженість "економічних дискусій" наводить на думку про недостатню зрілість ГУУАМ.

Головною подією Кишинівського самміту глав держав ГУУАМ, принаймні для Молдови, повинен був стати український план врегулювання придністровського конфлікту, який мав ознаменувати ідентифікацію Києва як лідера в цих регіональних процесах. Однак більшість аналітиків були розчаровані. Перше розчарування полягало у тому, що президент України Віктор Ющенко так і не представив нового конструктивного плану. Друге, що принципи запропонованого проекту "До врегулювання - через демократію", або як його назвали оглядачі "сім кроків", був подібним до російського "Меморандуму Козака", який провалився. У подібній ініціативі адміністрація Придністров'я "отримує" окремий юридичний статус. Тому й не дивно, що молдавські політологи сприйняли його "в штики". Зокрема, незалежний експерт Анатолій Царану сказав, що "українська концепція легалізує сепаратистський і кримінальний режим". Своє негативне відношення до цього проекту виказав і румунський лідер Траян Бесєску. Зрозуміло, що і для офіційного Кишинева лише вилучення з тексту терміну "федерація" не є задовільним. Залишається тільки побажати, щоб це не стало "могильним каменем" для рішень ГУУАМу в сфері "боротьби з сепаратизмом", який може означати і кінець власне організації, яка має проблеми у Придністров'ї, Абхазії, Південній Осетії і Нагірному Карабасі.

Під час самміту Володимир Воронін був вибраний новим головуючим, змінивши на цьому посту Михайла Саакашвілі. Завдання, які повинні бути вирішені, пов'язані багато в чому з само ідентифікацією. Настав і час трансформації ГУУАМ в постійно діючу структуру. Хоча і зрозуміло, що у цієї організації перспективи не в рожевих тонах, проте реальність показує, що вони таки є.

Матеріал для Країн світу підготував незалежний експерт з Молдови Корнеліу Черімпей