Дипломатична академія України при Міністерстві закордонних справ України відзначає своє 10-річчя. За цей час 373 випускники найвищого дипломатичного закладу України отримали якісну підготовку й стали гiдним поповненням дипломатичних лав Мiнiстерства закордонних справ України, Академiя при цьому здобула заслужений авторитет не лише в межах Української держави, а й за кордоном. Зараз в Академії отримують знання 112 слухачів, серед яких є представники Грузії, Туркменістану, Азербайджану, Індонезії, Казахстану.

У рамках міжнародного співробітництва на сьогодні між Академією та профільними освітніми закладами Російської Федерації, Казахстану, Естонії, Киргизії, Єгипту, Хорватії, Чехії, Бразилії, Кореї, В"єтнаму, Перу та Сербії і Чорногорії підписано 12 двосторонніх угод, згідно з якими відбувається обмін досвідом, слухачами та викладачами. За участі Дипломатичної академії реалізуються великі програми співпраці, а саме "Трансформ" уряду ФРН за сприяння фонду "ІнВент" (м.Кельн) та з підготовки аналітиків зовнішньої політики в Центрі міжнародних і безпекових студій Йоркського університету (м.Торонто, Канада).

Очолює Дипломатичну академію України при Міністерстві закордонних справ України кандидат історичних наук, професор, член Колегії МЗС України Микола Кулінич - випускник у 1976 році факультету мiжнародних вiдносин та мiжнародного права Київського унiверситету iмені Тараса Шевченка, має дипломатичний ранг Надзвичайного i Повноважного Поcланника.

Напередодні відзначення першого 10-річчного ювілею Дипломатичної академії України ректор ДАУ при МЗС України погодився відповісти на запитання кореспондента Укрінформу.

- Микола Андрійович, як Ви вважаєте, з якого часу можна вести відлік становлення української дипломатичної школи?

- Українська дипломатія, як й українська дипломатична школа, з"явилася не на порожньому місці. Вона бере початок ще з часів Богдана Хмельницького. Відкриваючи посольства та місії після проголошення Україною незалежності у 1991-му, сучасна українська дипломатія пройшла той самий шлях, що й її попередники у 1918 році. Але створення дипломатичної школи такого високого рівня, яку сьогодні маємо, було б неможливим, якби Україна не була серед фундаторів ООН. Підписання Статуту ООН у 1945 році, створення в 1944 році в рамках Радянського Союзу Міністерства закордонних справ України зробили велику справу для майбутнього незалежної України, що не міг спрогнозувати навіть Сталін. Усі ті дипломати, які прийшли в міжнародні організації ООН, ЮНЕСКО фактично стали базою для подальшого розвитку української дипломатії, адже при веденні міжнародних переговорів вони намагалися показати, що Україна існує. Новою ж сторінкою після проголошення Незалежності України стала двостороння дипломатія. Але сучасна дипломатія була б неможливою без корифеїв української дипломатії, які могли скерувати роботу в потрібному руслі.

Створення ж Дипломатичної академії України у 1995 році - вимога часу, адже розширене Міністерство закордонних справ України потребувало молодих кваліфікованих фахівців. Хоча багато вузів зараз вводять до своєї навчальної програми спеціальні предмети і дають базові знання таких предметів, як міжнародні відносини, основи дипломатичної та консульської служби, історії дипломатії, але не обов"язково випускники цих закладів стануть дипломатами. А ось зобов"язання забезпечити фахівцями зовнішньополітичне відомство Української держави бере на себе саме Дипломатична академія України.

- Дипломатична академія при МЗС України створювалась як аналог уже існуючого навчального закладу, чи це був індивідуальний проект українських науковців та дипломатів?

- Академія жодним чином не дублювала скажімо Дипломатичну академію Міністерства закордонних справ Російської Федерації, яка на той час була єдиним взірцем найвищих дипломатичних навчальних закладів на пострадянському просторі. Так само українська академія не дублює й роботу своїх європейських чи північноамериканських аналогів. Але при формуванні навчальної програми враховувався й їхній досвід, адже, наприклад, російська дипломатична школа була збагачена за рахунок спеціалістів із усього колишнього Радянського Союзу, в тому числі й українських. Крім того, нам не потрібна така армія дипломатів, як Росії, де найбільше зовнішньополітичне відомство у світі. Нам потрібен професійний дипломатичних корпус. Тому ми, вивчивши російський досвід у цій сфері, досвід Канадського дипломатичного інституту, Боннської дипломатичної школи та інших світових дипломатичних закладів, сформували оптимальний варіант сучасної дипломатичної школи.

- А чи знаходять відображення в навчальній програмі зміни у міжнародній політиці?

- Дипломатична академія не може стояти осторонь світових політичних процесів, адже тоді вона буде мертвонародженою інституцією. Змінюється життя, змінюється зовнішня політика, змінюється плинність міжнародних подій, тому й ми маємо на це реагувати. Умовно кажучи, якщо вчора події на Балканах були на першому місці, то сьогодні події на Близькому Сході більше привертають нашу увагу.

Змінюються світові тенденції, а відповідно змінюємось і ми, і наші навчальні програми. Ми намагаємось оперативно реагувати на виклики часу, адже дипломатія - це живий організм, це сукупність методів, знань, набір інструментарію, який постійно вимагає якісного оновлення. За 10 років ми сформували якісно нову програму, ввівши поряд із загальноосвітніми фундаментальними дисциплінами абсолютно прагматичні предмети, які враховують потреби держави в конкретних фахівцях регіонального або функціонального профілю.

- Які Ви бачите перспективи для випускників Академії?

- Чим більше Україна реалізує себе у новій ролі відкритої демократичної держави, тим більше можливостей для наших фахівців реалізувати свої знання. Події на Майдані рік тому, Помаранчева революція дали поштовх для розвитку демократії в Україні й привернули бажану увагу багатьох країн. Заявою 500 дипломатів щодо фальсифікації виборів вони відстоювали своє право на свою професію й створили світовий прецедент. І тепер, коли це право відстояно, - безперечно можливостей більше.

- Як Ви вважаєте, чи існує гендерна проблема в дипломатії?

- Я не бачу гендерної проблеми в дипломатії. Умовно кажучи, якщо я б набирав собі команду, то віддав би перевагу саме жінкам, тому що об"єктивно вони більш відповідально ніж чоловіки, ставляться до своїх службових обов"язків, більш організовані, більш сумлінні.

- Микола Андрійович, а чи не втрачає сьогодні дипломатія своє значення, адже вирішення тих чи інших питань відбувається без участі дипломатів?

- Сьогодні дипломатія з мистецтва перетворилася на змістовну ефективну роботу, саме дипломати становлять розгалужену висококваліфіковану інтелектуальну опору для керівників держави. А прийняття доленосних рішень - це звичайно прерогатива керівників, хоча підготовчу роботу все ж таки повинні виконати дипломати різних рангів.

- Як Ви вважаєте, чи залишилися в сучасній практичній дипломатії брудні методи?

- Звичайно залишилися, адже дипломатія - це віддзеркалення життя. Можна навести вислів Макіавеллі, який казав, що "мета завжди виправдовує засоби", але такий цинічний підхід шкодить прийняттю остаточного рішення. Дипломатія має враховувати такі категорії як професіоналізм, порядність, патріотизм. В ідеалі ми готуємо не тільки професіоналів, а й порядних людей і етичні категорії для мене не пустий звук.

- Микола Андрійович, які подальші плани щодо розвитку Дипломатичної академії?

- Перспективний навчальний план ДАУ орієнтований на поглиблення спеціалізації в таких галузях, як європейська та євроатлантична інтеграція, дипломатична та консульська служба, регіонознавство та країнознавство. У рамках зазначених спеціалізацій запроваджуватимуться спецкурси з питань зовнішньої політики та дипломатії провідних країн світу й окремих регіонів.

Згідно з перспективним планом розвитку структури Академії та з метою забезпечення ефективності навчального процесу в 2006 році заплановано збільшення кількості кафедр, а саме функціонуватиме кафедра зовнішньої політики та дипломатії, кафедра європейської та євроатлантичної політики, кафедра глобальних та регіональних систем, а також кафедра іноземних мов.

Крім того, після переїзду Дипломатичної академії до нового приміщення одним з перспективних напрямів діяльності є відкриття аспірантури та науково-дослідницького центру перспективних досліджень.

Нонна Мартинова (Укрінформ).