Не дарма Генуезьку фортецю, що розкинулася на околиці Судака у Криму, називають перлиною середньовіччя. Адже цій "сивоголовій бабусі" вже кільканадцять столітть. Та ще й з гаком. Але навіть за такого поважного віку вона не загубила свою велич і могутність. Дійсно, найзатятіший фантазер не зміг би вигадати щось більш дивовижне. Складається враження, що ця споруда ніби зійшла із сторінок підручника історії... Вже у 212 році Генуезька фортеця набула важливого стратегічного значення. Її господарі мінялися з шаленою швидкістю: Візантія, Боспорське царство, Хазарський каганат...

І все тому, що на той час фортеця мала дуже вдале географічне розташування, і була одним з центрів торгівлі. А на випадок війни - могла слугувати прихистком, і, до речі, досить неприступним.

Стіни, башти та храми фортеці пережили віки і залишилися єдиними свідками кривавих боїв між католиками, православними і мусульманами. Тепер ця старовинна споруда є не стільки важливим стратегічним, скільки "туристичноавжливим" об`єктом. У цьому минулого літа мені довелося пересвідчитися на власні очі.

День, коли ми усією сім'єю подалися до Судака, видався досить вітряним. Але це нам ніскільки не завадило. Навпаки, "вітер віків" додав колориту, зробивши ще загадковышим навколишній краєвид.

Увійшовши у стіни цієї дивовижної історичної споруди, ніби поринаєш у світ старовини. Відразу уявляються відважні лицарі у латах, що виблискують на сонці, чарівні леді у розкішних нарядах, веселі блазні, суворі вартові біля Головних воріт чи на Дозорній вежі, гамірний натовп на торговій площі, бродячі артисти та інші мешканці міста, міста-фортеці. До речі, ви й самі можете стати одним з них, адже до ваших послуг костюмерні, у яких лише за кілька гривень можна орендувати і сутану кардинала, і обладунки лицаря, і костюм візантійської шахині. А які чудові фото виходять у цих нарядах на фоні оточуючого історичного пейзажу! Нам, на жаль, не вдалося це здійснити. Закінчилася плівка у фотоапараті. А ось купити її у фортеці ніде. Тому раджу - відправляючись подорожувати завжди майте фотоплівку у запасі!

Переходячи від Головних воріт до Башти Паскуале Джедіче, від "Храму з аркадою" до Консульського замку, думаю, я остаточно зрозумів, чому фортеці зводять на схилах гір. Ох, як важко здиратися на гору - до найцікавішої частини Генуї! А який розкішний відкривається вид! На багато кілометрів видно усе-усе, а далеко внизу хлюпочеться море. Того дня море було настільки неспокійним, що краплини бризок підлітали на добру сотню метрів уверх. Ці бризки разом з поривами вітру робили не зовсім комфортним, але незабутнім (!), перебування на верхньому поверсі Консульського замку!

А яка ж середньовічна фортеця без катувальні? І вона є у Генуезькій фортеці. Любителі гострих відчуттів усього за дві гривні можуть ознайомитися із знаряддям для "вишуканих" тортур, і навіть "познайомитися" з "катом", який захоплено розповідає про своє ремесло. На жаль, деякі споруди фортеці знаходяться в аварійному стані, і подекуди видніються таблички з грізним змістом, щось назразок "Прохід заборонено". Звичайно, ми як законослухняні громадяни навіть не думали туди потрапити. А деякі екстремали "не помічали попередження" досить охоче.

Швидко промайнув час екскурсії. Дорогою додому, ми з задоволенням ділилися враженнями. А ви вже були в Генуезькій фортеці? Якщо ні, то коли будете в Криму, обов'язково приїздіть у Судак, а там - у фортецю! Обіцяю, байдужими не залишитесь.

Сергій Мельничук (13 років), м.Київ.