УКРАЇНА I ОБСЄ

Україна є учасницею ОБСЄ з 30 сiчня 1992 року. З цього часу вона бере активну участь у роботi всiх колективних керiвних органiв Органiзацiї (самiти держав-учасниць ОБСЄ, засiдання Ради мiнiстрiв та Постiйної ради ОБСЄ), виробленнi та прийняттi ними рiшень з рiзних аспектiв її дiяльностi.

Україна активно спiвпрацює з iнститутами Органiзацiї, у першу чергу, з Верховним комiсаром ОБСЄ у справах нацiональних меншин (ВКНМ), Бюро з демократичних iнститутiв i прав людини (БДIПЛ) та Представником ОБСЄ з питань свободи ЗМI. Крiм того, важливим напрямком спiльної дiяльностi стало спiвробiтництво з Мiсiєю ОБСЄ в Українi, а нинi з Координатором проектiв ОБСЄ в нашiй державi.

У центрi уваги ВКНМ (цю посаду з 1 липня 2001 р обiймає швецький дипломат Р.Екеус), перебуває питання надання допомоги Українi у справi облаштування кримських татар та представникiв iнших, колись депортованих народiв, що зараз повертаються на свою iсторичну батькiвщину. А також є вивчення ситуацiї щодо становища росiйської меншини в Українi та вiдповiдно української в Росiї.

БДIПЛ, вiдповiдно до свого мандату, органiзовує роботу спостережних мiсiй за президентськими та парламентськими виборами у країнах-учасницях ОБСЄ, у тому числi в Українi, а також реалiзує рiзного роду проекти, спрямованi на розвиток та змiцнення її демократичних iнститутiв.

Зокрема, в Українi в рамках таких проектiв надається рiзного роду допомога у справi органiзацiї роботи офiсу омбудсмена, реформування адмiнiстративної структури Конституцiйного суду України, удосконалення виборчого законодавства, створення Нацiональної ради iз запобiгання торгiвлi жiнками тощо. БДIПЛ спiльно з iнститутом Координатора проектiв ОБСЄ в Українi бере участь, зокрема, у реалiзацiї проекту "Всестороннiй огляд законодавства України у галузi прав людини".

За iнiцiативою Уряду України у серпнi 1994 року була заснована Мiсiя ОБСЄ в Українi. Основну увагу Мiсiї було зосереджено на питаннях пiдтримки суверенiтету, територiальної цiлiсностi та непорушностi кордонiв України у вiдповiдностi до основоположних принципiв ОБСЄ. Активно працюючи на цьому напрямi, Мiсiя зробила позитивний внесок у справу стабiлiзацiї ситуацiї в Автономній Республіці Крим.

30 квiтня 1999 р. Мiсiя ОБСЄ в Українi завершила свою роботу у зв'язку з виконанням свого мандату, що стало першим в iсторiї Органiзацiї випадком, коли Мiсiя ОБСЄ припинила своє iснування саме завдяки успiшному виконанню покладених на неї завдань.

За результатами дво- та багатостороннiх переговорiв стосовно нових форм спiвробiтництва нашої держави з iнститутами Органiзацiї було прийнято рiшення щодо заснування з 1 червня 1999 р. посади Координатора проектiв ОБСЄ в Українi.

Завдання Координатора i його офiсу полягає у пiдготовці та реалiзацiї в Українi рiзного роду проектiв вiдповiдно до компетенцiї ОБСЄ та забезпечення їх фiнансування за рахунок видiлення цiльових коштiв мiжнародними органiзацiями (як державними, так i недержавними) чи iншими державами-учасницями ОБСЄ. На посаду Координатора було призначено представника Швейцарiї П.Буркхарда. Iснуючi на сьогоднiшнiй день та перспективнi проекти передбачають активне залучення до їх реалiзацiї таких iнститутiв ОБСЄ як БДIПЛ та Представника з питань свободи ЗМI.

Важливим напрямком спiвпрацi України з iнститутами ОБСЄ, у тому числi й через нову форму спiвробiтництва, має стати сприяння здiйсненню нашою державою реформ у рiзних сферах суспiльного життя країни. У першу чергу це стосується вирiшення таких завдань, як приведення чинного законодавства України у вiдповiднiсть до законодавства ЄС, забезпечення законодавчої пiдтримки проведенню iнституцiйних та економiчних реформ.

Принциповi пiдходи України з найбiльш актуальних питань дiяльностi ОБСЄ послiдовно реалiзуються в ходi Вiденських переговорiв, у яких делегацiя нашої країни вiдiграє одну з провiдних ролей. Зусилля делегацiї України послiдовно спрямовуються на подальше забезпечення iнтересiв нашої держави в ОБСЄ, змiцнення її авторитету, пiдвищення ефективностi взаємодiї з делегацiями iнших держав-учасниць Органiзацiї, у першу чергу ЄС.

Протягом останнього часу мали мiсце критичнi зауваження на адресу України з боку Представника ОБСЄ з питань свободи ЗМI. Делегацiя нашої держави активно протистоїть спробам звинуватити Україну у недостатньому дотриманнi взятих на себе зобов'язань у цiй галузi та намагається налагодити спiвробiтництво з офiсом Представника ОБСЄ з питань свободи ЗМI i спрямувати його дiяльнiсть у конструктивне русло.

Позитивним кроком у планi розвитку спiвпрацi стало проведення у Києвi у груднi 1999 року за сприяння та участi Уряду України "круглого" столу з питань забезпечення свободи ЗМI в нашiй державi. Було надано необхiдне сприяння проектам щодо випуску вiдповiдних телевiзiйних програм, проведення аналогiчних за тематикою семiнарiв. Уряд України пiдтримав iдею пiдключення до реалiзацiї цих пропозицiй Координатора проектiв ОБСЄ в Українi.

У своїх виступах на ПР ОБСЄ, а також у ходi дво- та багатостороннiх консультацiй з керiвниками iнститутiв ОБСЄ (Генеральним секретарем ОБСЄ, Головою ПР ОБСЄ, ВКНМ, Директором БДIПЛ) делегацiя активно пропагує iнiцiативу, висунуту Президентом України на Стамбульському Саммiтi ОБСЄ, щодо створення у Києвi Центру етнiчних дослiджень пiд егiдою ВКНМ. Проект мандату такого Центру був вироблений спiльно з представником офiсу ВКНМ i розповсюджений серед делегацiй держав-учасниць ОБСЄ.

Належна увага у спiвробiтництвi України з ОБСЄ придiляється також сприянню у просуваннi кандидатур вiд України для роботи у польових пiдроздiлах ОБСЄ. Представники України працюють сьогоднi у мiсiях ОБСЄ в Грузiї (4), БiГ (2), Хорватiї (2), Косово (3), групi помiчникiв Особистого представника Дiючого Голови ОБСЄ в Нагiрному Карабасi (1), Мiсiя ОБСЄ в Таджикистанi (1) та центрi ОБСЄ в Бiшкеку (1) - загалом 14 чол.